Если идти в наш ближний магазин, то слева будет дренажный канал. А в нём сейчас живёт молодая семья серой уточки. Дикая уточка, при моём приближении к каналу, обычно взлетала, а сейчас быстро отплывает к противоположному берегу, но не прячется, а ждёт, когда её 5 сереньких пушистеньких комочков, едва поспевающих за ней, спрячутся в камышах. Потом и она сама прячется, чтобы не попадаться мне на глаза.
Идя назад из магазина, я спускаюсь с дороги на нашу тропинку, идущую вдоль канала. На конце железобетонной трубы, положенной под дорогой, на солнышке греется внук, а может внучка Тортиллы.
Однажды, идя с работы, Люда принесла такую черепаху сантиметров 15 в диаметре. Она выползла из канала и заблудилась, потеряв ориентировку куда двигаться. Поэтому, вместо воды черепаха пыталась упорно ползти в противоположную сторону. Но, упёршись в сеточный забор, и, стремясь его преодолеть, двигалась вдоль него по тропинке.
Мы раньше не видели водяных черепах и теперь сравнивали её с обычной земной. Разница небольшая. Ну и хватит издеваться! Я пошел, выпустил черепаху в канальчик, где она быстро поплыла под водой. Вода - это её родная стихия…
Что бы рассмотреть поближе греющуюся на солнышке черепаху, я сделал несколько шагов в её сторону. Черепаха забыла, наверно, что мы когда-то её спасал. Услышав моё движение, она моментально плюхнулась в воду и тут же скрылась.
От этого шума моё знакомое семейство «Серой шейки», плывшее на чистую воду к трубе, резко развернулось и давай ходу отсюда.
Пройдя, густо заросшую деревьями и кустарником, часть канала, я снова увидел водяную поверхность канальчика, которую по берегам покрыла ряска. Семейства «Серой шейки» не видно значит, оно осталось там, в зарослях, выше по течению. Ой, а тут ещё кто-то проживает и с моего берега резко удрать хочет! Это - ещё одна из представительниц здешней фауны, ещё совсем юная черная водяная курочка. Она так быстро перебирала своими длинными ножками, что сразу и не поймешь, что она бежит, плывёт по воде, или пытается взлететь над водой … Жизнь продолжается!
Комментарий автора: Мир вокруг нас...Все дышащее да хвалит Господа! Пс.150.6.
Владимир Деменин,
Краснодар Россия.
Бог нашёл меня когда мне было сорок.... Сейчас пенсионер женат трое детей. Попробовал писать года три назад ... буду рад советам ... e-mail автора:demenin.vladimir@yandex.ru
Прочитано 6122 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
